Оцінка неоднорідності пластів-колекторів за каротажними кривими

Анотація

Кожен окремий продуктивний горизонт, що є предметом дослідження геологів і геофізиків, фактично формувався в унікальних умовах. Звичайно, різні типів фацій гірських порід можна групувати за обстановкою нагромадження осадів (континентальною, дельтовою чи прибережно-морською),  за діагностичними ознаками згаданих типів, палеогідродинамічними умовами седиментації тощо. І такі групи будуть володіти певними спільними геологічними та геофізичними характеристиками. Але, усе ж, це будуть узагальнені характеристики, які описують пласт-колектор в цілому, не акцентуючи уваги на деталях його геологічної будови. Зокрема таких неоднорідностей, як наявність у розрізі високопроникних прошарків, мінливість фільтраційних характеристик вздовж розкритого свердловиною продуктивного інтервалу, наявність нерівномірності розподілу тріщинуватості чи каверн, характер цементуючого матеріалу тощо. Під час розробки покладів нафти і газу саме такі особливості геологічної будови пластів-колекторів мають визначальний вплив на ефективність вилучення вуглеводнів, призводячи часто до випереджуючого обводнення чи утворення конусів обводнення. На сучасному етапі проекти розробки нафтогазових родовищ ведуть із обов’язковим  використанням цифрових геологічних моделей. Високий рівень достовірності моделей забезпечують високим степенем деталізації геологічного розрізу пластів-колекторів. Для цього використовують комплекс геолого-геофізичних і промислових даних: результати лабораторних досліджень керну, геофізичні дослідження свердловин, дані пробної і дослідної експлуатації та сучасні математичні і статистичні методи обробки. Часто в такому комплексі з об’єктивних причин бракує або достатньої кількості кернового матеріалу, або даних початкових стадій розробки пласта. Тому, самими доступними залишаються каротажні криві, які, на нашу думку, мають широкі можливості оцінки неоднорідностей пластів-колекторів, і не усі з них науковці розкрили. У цій праці автори пропонують змінити підхід до використання формули Арчі-Дахнова, виразивши її через структурний коефіцієнт, і для розрахунків скористатись результатами геофізичних досліджень свердловин, отриманими у процесі поточкової інтерпретації. Розраховані поточково структурні коефіцієнти дають змогу детально оцінити степінь неоднорідності розкритого свердловиною продуктивного інтервалу пласта-колектора та зробити прогноз динаміки руху флюїдів у різних його частинах.