Інтенсифікація винесення рідини з обводнених газоконденсатних свердловин застосуванням газліфта

Анотація

У роботі наведено результати комплексного дослідження закономірностей процесу експлуатації обводнених газоконденсатних свердловин на завершальній стадії розробки родовищ. Сучасний стан ресурсів нафтогазової галузі характеризується переходом більшості великих родовищ у фазу виснаження, що супроводжується стрімким зниженням пластової енергії та інтенсивним проривом пластових вод до вибоїв видобувних свердловин. Проаналізовано результати сучасних вітчизняних і закордонних досліджень щодо причин виникнення явища самоглушіння свердловин  та негативного впливу накопичення на їх вибої пластової води та вуглеводневого конденсату на гідродинамічні параметри піднімання газорідинного потоку. Обґрунтовано доцільність переведення таких свердловин на газліфтний спосіб експлуатації як найбільш ефективний та гнучкий метод видалення рідини з вибою свердловини, що дозволяє штучно підтримувати необхідну швидкість руху потоку на вході в насосно-компресорні труби (НКТ) та знижувати гідростатичне навантаження на пласти. Для умов гіпотетичної газоконденсатної свердловини виконано дослідження комплексного впливу водного та конденсатного факторів на енергетичні показники роботи газліфтної системи. З використанням уточненої математичної моделі визначення параметрів роботи газліфтного піднімача встановлено кількісні залежності необхідної витрати робочого агента (газліфтного газу) від об’ємного вмісту води та конденсату в продукції. Результати досліджень представлені у вигляді серії графічних залежностей кількості газліфтного газу від конденсатного та водного факторів у діапазоні їх зміни від 0 до 250 л/тис. м³. Встановлено, що визначальний вплив на енерговитрати процесу чинить саме водний фактор: при його зростанні до граничних значень необхідна кількість робочого агента для забезпечення винесення рідини стрімко зростає до 120 тис. м³/добу. Конденсатний фактор виступає як додаткове навантаження, вплив якого є найбільш відчутним за малої обводненості пластової продукції. Доведено, що при одночасній присутності обох компонентів рідини спостерігається кумулятивний ефект зростання густини суміші, що вимагає прецизійного налаштування режимів роботи газліфта. Отримані результати дають змогу оптимізувати технологічні режими експлуатації, забезпечити безперервну роботу свердловин у нестабільних умовах та суттєво підвищити її дебіт і кінцевий коефіцієнт вилучення вуглеводнів з виснажених пластів.